| Головна » Статті » Мої статті |
сценарій урочин з нагоди відкриття меморіальної дошки
| Сценарій проведення урочин з нагоди відкриття меморіальної дошки Курмашову Олексію 15 грудня 2014 року початок - 0800 годині оформлення – меморіальна дошка, прикрита білим полотнищем, прикрашена гірляндою з квітів та калини озвучення – підключені мікрофони, фото-, відео- зйомка запрошені – священник, представники міської ради, відділу освіти , рідні, О.Курмашева, учні , представники місцевої преси, . Ведучий - Шановні учні,колеги, гості , батьки ! Сьогодні ми зібралися разом, щоб вшанувати пам’ять Олексія Курмашева – нашого земляка, випускника нашої школи 1995 року. Звучить мелодія Хочу представити гостей, які прибули на урочини з нагоди відкриття меморіальної дошки 1._____________________________________________________________ 2.________________________________________________________________ 3._____________________________________________________________ 4.________________________________________________________________ 5.____________________________________________________________ Ведучий Урочиста лінійка з нагоди відкриття меморіальної дошки оголошується відкритою. (звучить гімн) Ведучий Запрошуємо до слова директора УНВК «ЗОШ…» Любов Дмитрівну Матвієнко Ангеліна Посовень читає вірш Володимира Сосюри «Любити Вітчизну, любити завжди» Любити Вітчизну, любити завжди, поля її росні, зелені сади і їй не жаліти за дні молоді ні крові у битві, ні поту в труді. Любити Вітчизну, любити завжди, і села її і її городи, і їй всі бажання, пориви й думки на світлій дорозі у світлі віки. Ведучий Саме так і любив свою Україну Олексій Курмашев . Він боровся за Україну. Він стояв на сторожі Волі та Незалежності. Заради тебе, твого життя і твоєї свободи він віддав своє життя. Ведучий Далекого 1987 року поріг ЗОШ № 7 переступив допитливий хлопчина, який перебував у стінах нашого закладу 9 років. Олексій був безконфліктним, увічливим учнем. По закінченню школи здобув професію маляра-штукатура й плиточника в ПТУ № 9 . У 1999 р. його призвали в лави збройних сил України. Півторарічну військову службу Олексій проходив в АР Крим у місті Євпаторії в будівельному батальйоні. (будував лікувально-реабілітаційний центр). . У 2004 р. він був активним учасником подій на Майдані – мав посвідчення охоронця від організації ПОРА – 5. У «Революції гідності» 2013 р. участі не брав, однак, коли оголосили набір у Національну гвардію – одразу згодився й записався добровольцем у квітні 2014 р. Олексій підписав трирічний контракт . Протягом місяця проходив військову перепідготовку в Петрівцях. Під час виборів Президента України стояв на блокпостах у Києві. У травні їхній батальйон відкомандирували в службове відрядження в місто Ізюм Харківської області. Згодом – під Слов’янськ Донецької області. Разом із товаришами вони тримали висоту на підступах до міста – Карачун-гору. Олексій виконував обов’язки коректувальника вогню та кулеметника. У липні він повернувся в Умань, а вже 1 серпня відбув знову до Києва, звідки – 10 серпня – під Дебальцеве, снайпером. Був убитий 28 серпня під час руху колони в напрямку Ізварино для підмоги оточеним військовим. Ведучий Таким він був, таким він є, таким він залишиться навіки. Звучить мелодія Ведучий Право відкрити меморіальну дошку надається: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Ведучий Просимо отця ____________________________________________________________ ___________________освятити меморіальну дошку (Освячення) Колісник Юлія читає вірш Ведучий Запрошуємо до слова Плахотник О. читає вірш Мамо, не плач, я повернусь весною Мамо, не плач. Я повернусь весною. У шибку пташинкою вдарюсь твою. Прийду на світанні в садок із росою, А, може, дощем на поріг упаду. Голубко, не плач. Так судилося, ненько, Вже слово, матусю, не буде моїм. Прийду і попрошуся в сон твій тихенько Розкажу, як мається в домі новім. Мені колискову ангел співає I рана смертельна уже не болить. Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває Душа за тобою, рідненька, щемить. Мамочко, вибач за чорну хустину За те, що віднині будеш сама. Тебе я люблю. I люблю Україну Вона, як і ти, була в мене одна Звучить пісня «Лине кача» , учні 4-х класів виходять з лампадками і стають по периметру Дорогі присутні! Схилімо голови перед світлою пам’яттю загиблих в зоні АТО уманчан,зокрема випускника 1995 року нашої школи Курнашова Олексія, пошануймо героїв Небесної Сотні і всіх українців, які віддали своє життя за самостійність і незалежність України хвилиною мовчання. Вічна пам’ять загиблим героям ! ЗВУЧИТЬ МЕТРОНОМ Ведучий Запрошуємо до слова Плахотник О. читає вірш Герої! Герої! Герої! І туга, і гордість без меж! По серцю знов мчить борозною Черговий солдатський кортеж. «Не я, тоді хто? — кожен каже. — Хто край від навали спасе?» І цілому світу докаже: «Вітчизна нам - понад усе!» І молиться мати й дружина: «Коли ж люте горе минеться?» І тужить уся Україна, І бореться, та не здається. Герої! Герої! Герої! Найкращі Вкраїни сини! Цей світ лиш врятують герої, Герої нової війни. Ведучий Урочиста лінійка з нагоди відкриття меморіальної дошки оголошується закритою. (звучить гімн Посовень читає вірш Моя Україно! Сади забуяли, В озерах пливуть голубі небеса. Печаль і тривога у серці зів'яли, Квітує навколо чарівна краса. Моя Україно! Ти сильна й багата, У тебе мільйони найкращих синів, І мова твоя, солов'їна й крилата, Ще світу покаже величний мотив. Моя Україно, народ мій коханий, Брати-українці, мої земляки! Здоров'я і щастя вам, рідні краяни, Добробуту, миру на довгі роки | |
| Переглядів: 986 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
Категорії розділу
| Мої статті [5] |
| Нормативні документи [1] |
| Державний стандарт [1] |
Друзі сайту