Персональний сайт Світлани Ганич

Тема. Микола Вороний. Короткі біографічні відомості. «Євшан- зілля».

Поняття про поему Поема про  необхідність повернення    людині історичної пам'яті,  усвідомлення своєї національної   приналежності

.

Мета: ознайомити учнів з найважливішими сторінками з життя письменника, змістом поеми „Євшан-зілля”, поняттям «поема»; розвивати вміння виразного читання та переказу ліро-епічного твору; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: портрет поета;. підручники, роздатковий матеріал: файли «Роди і жанри літератури»

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.  ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

                                         Епіграф уроку

                                    Можна  все  на  світі  вибирати , сину,

                                    Вибрати не можна тільки Батьківщину.

                                                                          В.  Симоненко

                                      Вічні будьте, калина й верба,

Мальви й ружі як спогад про матір стареньку.

                                                         Дух полину хай пробудить у нашій душі

                                                    Пам'ять про рідну Вітчизну – неньку.

 (Слайд №1 «Батьківщино, земле рідна»)

Звучить фрагмент із народної пісні «Ой роде наш красний» у виконанні Ніни Матвієнко.

            Наш урок розпочався чарівним співом Ніни Матвієнко, однієї із найкращих виконавиць українських народних пісень. Нехай же рядочки цієї пісні стануть своєрідним місточком від розділу «Народні пісні та  пісні літературного походження» до нового розділу «Історичне минуле України», подарують нам  гарний настрій та надихнуть на плідну роботу на уроці.

 Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем чи жебраком, ученим чи хліборобом, - і якою б вона не була – дорослою чи малою, рідна домівка кличе до себе, надзвичайною силою притягує, манить спогадами, тривожно сниться довгими зимовими ночами, відгукується в серці маминою піснею, навіює духмяні запахи квітів дитинства – матіоли й чорнобривців.

   Почуття любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко від неї під час відрядження, подорожі, й переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині, або стає одвічною ностальгією, коли на Батьківщину вороття нема.

1. Словникова робота.

Ностальгія – туга за рідним краєм.

                                                        Вічні будьте, калина й верба,

Мальви й ружі як спогад про матір стареньку.

                                                         Дух полину хай пробудить у нашій душі

                                                    Пам'ять про рідну Вітчизну – неньку.

Я не випадково заговорила про рослини, які для нас , українців, так багато значать у житті. Та й тема нашого уроку теж пов'язана із непримітною запашною степовою рослиною. На цьому уроці познайомимося з найважливішими сторінками з життя письменника Миколи Вороного, з історичною основою та змістом поеми „Євшан-зілля”.

4 .  Вивчення нового матеріалу.

1 Слово вчителя про життєвий і творчий шлях Миколи Вороного.

(що супроводжується показом слайдів)

Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної нитка – радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного?

 Народився він на Кіровоградщині в ремісничій сім’ї , тобто в сім’ї робітника. Через півроку батьки переїхали на Слобожанщину, і дитячі та юнацькі роки Миколи  пройшли в , селі Гончарівці та Холодній Горі, що недалеко від Харкова. У родині Вороних звучало українське слово, шанувалися і звичаї, лунала українська народна пісня.

 Ще навчаючись в ремісничому училищі, Микола Кіндратович  почав писати вірші. Та, на жаль погляди , які виражав молодий поет, не відповідали тодішній ідеології, тож і почалися нелегкі шукання хлопця.  Навчався в реальному  училищі в Ростові), мріяв про вищу освіту, та шляхи до навчання  в Росії  для нього були закриті. Тому їде до Австрії, навчається у Віденському університеті, потім у Львівському. Саме у Львові доля звела його з відомим українським поетом Іваном Франком. Разом працювали у журналі «Життя і слово» та інших виданнях.

 М. Вороний цікавився театром, тому стає режисером у театрі «Руська бесіда», а згодом переїздить на схід України і співробітничає в театрі М. Кропивницького.

Перший друкований твір поета з’явився у 1893 році «Не журись, дівчино».

У 1911 році друкується збірка його творів «Ліричні поезії, згодом, у 1913 р. – «В сяйві мрій». А в 1917 вийшла друком поема «Євшан-зілля», яка була створена на основі літописного оповідання .

Та, на жаль, над головою Миколи Вороного, як і над багатьма іншими працівниками культури збиралися грозові хмари.  Був арештований, перебував у таборах, а  в 1938 році Миколу Вороного було розстріляно. На твори його після того на довгий час було накладено заборону.

2. Робота з підручником. Читання статті про письменника.(самостійно)

3. Бесіда:

-  Що нового, про що не було ще сказано,  ви дізналися під час читання?

Орієнтовна відповідь:

- Батьки дбали про освіту своїх дітей, виховували пошану до українських звичаїв, традицій та мови.

• Микола Вороний був режисером і актором у театрі.

-У творах його звучали заклики любити Батьківщину, бути її справжніми патріотами.

 Історія створення поеми «Євшан – зілля».

• Слово вчителя.

• Вороного вразила легенда Галицько – Волинського літопису, за якою полонений хлопчик забув свій рід, мову, народ, і посланці від батька нічим не змогли оживити його пам’ять, крім пахощів чарівного втон – зілля, що росте на його батьківщині
•  

4.Словникова робота

 Перший етап

Пояснити значення слів:

євшан-зілля – різновид полину,

 ясир – люди, які взяті в полон, та награбовані речі

почет - пошана;

розкоші – багатство;

гудець – співець і музикант;

земля руська -  у цьому тексті: землю українську;

Перун – бог грому;

твар –обличчя

зілля-приворот – чарівне зілля;

5. Виразне читання поеми «Євшан-зілля». ( читання  вчителя і учнів ланцюжком)

  Другий етап словникової роботи.

- Які слова у тексті  вам здалися мало зрозумілими?           

Орієнтовно:

зацурали – забули

хан – правитель у кочових народів;

бадилля – сухі гілочки;

сірома, небога – бідолаха;

Бесіда за прочитаним.

• Як ви розумієте назву твору?
• Чи є у творі елементи фантастичного?  Які?
• У яких рядках звучить головна думка твору?
• Про що цей твір?
• Про що розповідається у вступі?
• Чи відповідає зміст народній легенді?
• Як хлопчик потрапив до Києва?
• Чому він почав забувати рідний край?
• Як жилося хлопцеві у Києві?
• Як батько вирішив повернути сина?
• Чому батько обирає саме співця, щоб повернути сина?
• Чому він повертається додому?
• Чим є втон – зілля для хлопця?
• Чому ця поема актуальна і сьогодні?

1. Проблемне питання. Метод « Мікрофон».
   • Як ви розумієте вислів із твору: « Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде!»?

Психоемоційна релаксація.

    А зараз, перш ніж розпочати серйозну роботу, давайте трохи перепочинемо й на хвилинку перенесемося до літнього степу, напоєного пахощами полину. Заплющіть, будь ласка, очі.

   Ви стоїте серед безкрайого степу, наповненого ароматами трав. Ви самі, над вами блакитне чисте небо, ви відчуваєте, як вас оповіває ласкавий вітерець, а сонячне тепло сповнює енергією. Ви повністю заспокоюєтесь і згадуєте найприємніші хвилини свого життя, рідних вам людей.

   На вашому обличчі з’являється щаслива посмішка, ви повільно розплющуєте очі й повертаєтеся до кабінету

!!! Цікавинка – відпочинок:

Гра «Хто найуважніший?»

 а) хто у творі одночасно названий і соколом, і вовком, і чарівником?(гудець)

в) що нагадувало страшну хуртовину, «страшні Перуна громи»?(пісня гудця)

б )кого половецький юнак назвав коханою?(волю)

(Якщо учні не готові відповісти, можна дати завдання  за рядами : знайти відповіді на питання  у тексті)

    7. Робота з текстом поеми.

•  На які частини можна поділити твір?
• Орієнтовна відповідь:

1.Вступ. Де автор розповідає, чому він звернувся до літопису.

2. Основна частина: Розповідь про події і героїв: половецького хана, що втратив сина та самого сина, який перебував у полоні князя Володимира. Цю частину можна поділити на менші :

а) життя у розкоші ханського сина;

б) страждання батька без коханої дитини;

в) прохання батька;

г) «пісня вольного народу»;

д) чарівне зілля;

е) «Воля! Воленька кохана!»

3. Третя частина –заключна, де автор звертається до України і її синів та роздумує , де взяти такого зілля , щоб повертало українців до рідного краю..

• (Прочитати вступну та заключну частини)

 Аналіз тексту

• Яка тема твору?

(Життя ханського сина у покоях Володимира Мономаха; повернення юнака

« в рідний край, у веселий край» за допомогою євшан-зілля.

• Назвіть основну думку твору.

( Щастя можна знайти тільки на рідній землі; «можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину»

• У якій частині переважає розповідь про події (зав'язка), а в якій роздуми, переживання, сподівання ліричного героя? (розв'язка)
• Пригадайте з 5 класу, які роди літератури ви знаєте? (Із 5 класу відомо, що у літературі, як і у фольклорі, є три роди: лірика-вираження, передача емоцій; епос – розповідь, зображення; драма.)
• До якого роду віднесемо даний твір?

Досліджуючи, робимо висновок, що поема відноситься до епічного твору, тому що має розгорнутий сюжет, композицію, зміст (розповідь про життя головних героїв). Також можна сказати, що поема відноситься до ліричного твору, тому що написаний у формі вірша, текст поділений на строфи, є рими та ритм.

            Отже, дослідивши, твір «Євшан-зілля» має ознаки як епосу так і лірики.

Літературний жанр, у якому поєднуються зображальні та виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, називається ліро-епосом, або ліро-епічним твором.

- Чому твір називається поемою? Тому що поема – це великий віршований , ліро-епічний твір, у якому зображено важливі, яскраві події, виражено їх сприйняття та оцінку.

V. Закріплення знань.

- Який художній  образ може бути символом України у творі?

- Чим відрізняється батьківщина і Батьківщина? (батьківщина – це майно, що переходить від батьків, а Батьківщина – це країна, в якій ти народився).

- Складіть асоціативний ряд до слова Батьківщина.

Б  - батьки, будинок…

А  - аромати, асоціації…
Т  - тепло, турбота, тато…
Ь  - хата, родина…
К  - краса, калина…
І   - пам’ять, природа…
В  - вірність, вічність…
Щ – щирість, щастя…
И  - стежина, любов…
Н  - надія, ніжність…
А  - бабуся …

Про що розповідається в поемі (коротко переказати зміст твору).

Зачитати уривок, який найбільше сподобався.

.VІ. Підсумок .

• Що вас най більше вразило у змісті поеми?

Чи справдилися ваші сподівання щодо уроку?

Майбутнє кожної людини визначається її ставленням до минулого. Це й історична пам’ять, і потреба мати рідну землю; вміння цінувати й шанувати людей, і бажання вчитися, працювати, любити. Поверніться в Україну, діти, працюйте, майте почуття національної гідності й гордості, бо ви – українці .

• Оцінювання роботи учнів.

      VІІ. Завдання додому:

            Виразне читання твору;

І група : дослідити походження епіграфа, пояснити його зміст та зв'язок з поемою.

ІІІ  група: розповісти про походження назви, користуючись довідковою літературою,

VІ група: художники малюють ілюстрації до твору;

VІІ група: досліджує художні засоби мови, зокрема, якими автор характеризує пісню, рідну землю, стан героїв.

• Інші учні:
• Вивчити за бажанням уривок з поеми, який найбільше сподобався, пояснити, чому саме цей уривок взято.
• Скласти і записати в зошити план до твору.